У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15431 «Про мисливське господарство, полювання та стале використання мисливських тварин», запропонований групою народних депутатів на чолі з Ігорем Марчуком і Давидом Арахамією. Документ містить ряд змін, які викликали дискусію серед мисливців та зоологів Дніпропетровщини.
Що пропонують у законопроєкті №15431
Основні положення законопроєкту передбачають створення єдиного мисливського реєстру з повним переходом на цифровий облік, заміну паперових дозволів на електронні та індивідуальне маркування (бірки) для копитних тварин. Закон дає дозвіл на нові методи полювання: використання тепловізорів, безпілотників (БпЛА) та пристроїв для відтворення звуків.
Також у документі пропонують можливість полювання в період «сезону тиші» (наприклад, на самців козулі — з 1 травня до грудня включно), визначення переліку небажаних видів (вовки, лисиці, шакали, єнотоподібні собаки та безпритульні домашні тварини), легалізацію мисливського туризму на штучно ізольованих ділянках і розвиток трофейного полювання. Законопроєкт передбачає створення спеціалізованого агентства та зміну плати за користування мисливськими угіддями.
Як зараз приймають рішення про полювання
Рішення про відкриття полювання ухвалюють обласні військові адміністрації (ОВА) спільно з військовим командуванням. Наразі повноцінне полювання на пернату дичину офіційно дозволене в Черкаській, Миколаївській, Закарпатській і Хмельницькій областях. В окремих регіонах (Вінницька, Житомирська, Львівська, Тернопільська та інші) місцева влада або єгерські служби дозволяють відстріл хижаків і парнокопитних задля запобігання поширенню хвороб, зокрема сказу та африканської чуми свиней (АЧС). У Запорізькій, Луганській, Херсонській областях та Автономній Республіці Крим будь-яке полювання та використання зброї в мисливських угіддях повністю заборонені.
Позиції місцевих мисливців
Дніпровський ветеран і мисливець Сергій Чуб критикує низку запропонованих новацій. Він наголошує на важливості дбайливого ставлення до фауни та проти загінного полювання. Про свою філософію ставлення до трофеїв і мисливства він каже: «— Я отримую задоволення не від кількості здобутої дичини, а від того, що зміг зробити один-єдиний вдалий постріл» — зазначив Сергій Володимирович.
Сергій Чуб різко висловився щодо використання тепловізорів і нічних прицілів: «— Це вже не полювання, а вбивство» — зазначив мисливець. Він також наполягає на посиленні відповідальності за браконьєрство: «— Я б карав не лише самих стрільців, а й тих, хто організував незаконне полювання» — зазначив Сергій Чуб.
Інший дніпровський мисливець, ветеран Олександр Шуляр, розповідає про майже 30-річний досвід та випадки, які змінили його ставлення до полювання. Про емоційні спогади з полювання він каже: «— Одного разу полювали на кабана… Такого не забудеш!» — зазначив Олександр Анатолійович. Сергій Шуляр і його колеги також критикують ідею масового впровадження тепловізорів: «— Ну а тепловізори на полюванні — це взагалі дикість» — зазначив мисливець.
Позиції зоологів і фахівців
Сергій Соболь, голова первинного мисливського колективу Булахівки, професійний зоолог, підтримує потребу в реформах, але ставиться стримано до цифрових новацій. Він звертає увагу на те, що сучасні браконьєри часто діють організовано та з технікою: джипи, тепловізори, дрони та автоматична зброя. За словами Соболя, ключове питання — хто проводитиме об’єктивний аудит диких тварин, бо «мисливці самі полюють і самі проводять так звану таксацію».
Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський», наголошує на трьох етапах грамотного управління мисливськими ресурсами: облік тварин, визначення квот на відстріл і незалежний контроль. Він вважає, що «інтереси мисливців не повинні підміняти інтереси збереження природи» і що електронні реєстри та нові процедури самі по собі не гарантують захисту дикої природи без незалежного обліку й прозорого контролю.
Що може змінитися далі
Законопроєкт №15431 вже викликав широкий громадський резонанс: дискусію ведуть мисливці, зоозахисники і науковці. Якщо документ ухвалять, зміниться модель обліку мисливських видів, методи полювання та організація галузі. Поки ж остаточне рішення про відкриття полювання на місцях продовжують ухвалювати ОВА спільно з військовим командуванням, а на Дніпропетровщині полювання наразі призупинене через воєнний стан.
