Військовослужбовець 128 окремої важкої механізованої бригади «Дике Поле» Сергій разом із побратимом евакуював пораненого бійця з позицій під мінометними обстрілами та атаками російських дронів; дорога до безпечного місця тривала чотири доби. Перший бойовий вихід Сергія розпочався 3 квітня.
Як потрапив до бригади і перший вихід
До повномасштабного вторгнення Сергій ремонтував мобільні телефони, потім працював будівельником-висотником. Коли почалася війна, він тричі намагався потрапити до війська: двічі у територіальному центрі комплектування отримував відмову, тому долучився до «Варти Дніпра», безкоштовно чергував і допомагав облаштовувати оборонні позиції.
Вдалою виявилася третя спроба — у січні 2026 року. Сергій описав, як його відправили на ВЛК і як сам військовком сказав: «Давай, я тебе у 128-му» — розповів військовий.
Дорога до позицій під обстрілами
Перший бойовий вихід Сергія почався 3 квітня. Група із двох бійців прямувала до позицій, але через несправність старого смартфона, на якому була карта маршруту, збилася з дороги. На шляху їм довелося ухилятися від дронів зі скидами, дронів-камікадзе та мінометних обстрілів.
Сергій ніс рюкзак із боєприпасами, батареями й раціями. «Це такий спорт, коли за тобою женуться дрони зі скидами, дрони-камікадзе й 120-ті міни. А на мені рюкзак із БК, батареями та раціями — дорогоцінний вантаж, із яким довелося стрибати, падати. Вага кожного з нас була кілограмів 150 з усім спорядженням. А я навіть сальто один раз зробив, бо треба було ухилитися від дрона. Там був такий адреналін!» — пригадав боєць.
Вони змогли відірватися від переслідування, а батальйонний дрон допоміг знайти правильний напрямок. Дорога до позицій зайняла дві доби. Перші два тижні на позиції були складними через нестачу води: військові чекали на дощ, щоб зібрати хоча б трохи води для потреб.
Поранення та чотири доби евакуації
Позиція Сергія перебувала під постійними обстрілами. Ситуація загострилася після атаки російського дрона-‘ждуна’ по сусідньому підрозділу; після удару почали прилітати 120-міліметрові міни. За словами Сергія, такі обстріли російські сили використовують, щоб змусити бійців вийти з укриття і потім атакувати дронами.
Одного пораненого Сергій із напарником забрали до своєї позиції; іншого евакуювали з сусідньої. Протягом п’яти діб вони доглядали пораненого, виконуючи рекомендації медика по рації. Потім надійшла команда евакуювати побратима, поки той ще міг рухатися самостійно.
Чоловіки рушили у дорогу, яка тривала чотири доби. Поранений тримався на силі волі, бійці постійно стежили за його станом і перевіряли, чи не посилюється кровотеча. «Він молодець. Нам надіслали купу медикаментів, щоб підтримати його. Але він ішов на характері, без знеболювального. На кожній зупинці ми перевіряли, що з кровотечею. Чотири доби так рухалися, а під кінець наш район накрила арта. Я вже думав: “Боже, ми ж стільки пройшли, що ж це таке?” На щастя, по нас не влучило, і на ранок за нами приїхали» — згадав Сергій.
Повернення, плани й навчання
Після повернення Сергія запитали, чого він найбільше хоче. Він пожартував про гарячу ванну та найкращий віскі, але назвав справжні радощі: душ, домашня їжа, свіжа зелень і голос доньки. «Насправді не було ніяких особливих бажань. Нормальний душ, звичайний салат олів’є, оселедець під шубою, свіжа зелень — таке задоволення. А коли доньку набрав, коли ти її чуєш і вона тебе чує… А потім їдеш додому, до своїх, бачиш рідних — це і є щастя» — поділився боєць.
У майбутньому Сергій мріє збудувати власний будинок і планує скористатися досвідом будівельника. Наразі він продовжує службу, пройшов навчання за своєю спеціальністю і працює з багатоцільовим важким авіаційним комплексом.
У 128 окремій важкій механізованій бригаді «Дике Поле» формують другий батальйон безпілотних систем. У бригаді діє школа БпЛА, де готують операторів безпілотників; військових запрошують долучатися до підрозділу та опановувати технології, які дедалі важливіші на полі бою.
Контекст: це був перший бойовий вихід Сергія, який до війська намагався потрапити тричі. Подібні історії підкреслюють роль підготовки та безпілотних систем у сучасних бойових діях.
