Уряд розглянув зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних працівників в Україні; документ 13 жовтня 2026 року перебуває на доопрацюванні. Ініціатива Мінекономіки передбачає перегляд квот для окремих галузей, зміну підходів до визначення критично важливих підприємств і створення Координаційного центру з питань бронювання.
Які квоти пропонували змінити
Початкова редакція проєкту постанови пропонувала зменшити частку військовозобов’язаних працівників, яких можуть бронювати окремі підприємства. Для підприємств паливно-енергетичного сектору та визначених підприємств оборонно-промислового комплексу частку планували знизити зі 100% до 85%.
Для підприємств житлово-комунального господарства, що забезпечують опалення, постачання гарячої та холодної води, водовідведення і вивезення сміття, пропонували зменшити квоту з 75% до 60%. Під час обговорення розглядали й компроміс: зберегти 100% бронювання для працівників, які безпосередньо залучені до ремонту та обслуговування енергетичної інфраструктури, тепломереж, систем водопостачання і виробництва озброєння, а для допоміжного персоналу застосувати відповідні квоти.
Зміни у розрахунку квоти
Початковий проєкт передбачав, що під час визначення кількості працівників, яких можна забронювати, не враховуватимуть військовозобов’язаних, які вже мають інші законні підстави для відстрочки згідно зі статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
У прикладі Департаменту: на підприємстві працюють 100 військовозобов’язаних, 30 з яких мають інші підстави для відстрочки. За початковою пропозицією, якщо квота становить 50%, підприємство могло б забронювати 50% від решти 70 працівників, тобто 35 осіб замість 50. Під час доопрацювання уряд виключив цю норму з розглянутого варіанта, тож станом на 13 жовтня працівники з іншими підставами для відстрочки й надалі мають враховуватися під час визначення квоти.
Координаційний центр з питань бронювання
Одна з ключових пропозицій — створення при Кабінеті Міністрів Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних. Це консультативно-дорадчий орган, який має брати участь у погодженні критеріїв критичності підприємств.
До складу центру пропонується включити до 17 представників органів державної влади та безпекового сектору, зокрема: Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство енергетики; Генеральний штаб Збройних Сил України, Державну прикордонну службу, Національну поліцію, Пенсійний фонд України та Держпраці; Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки та Головне управління розвідки Міноборони; інших визначених органів державної влади, зокрема Офіс Президента за згодою.
У Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради зазначають, що створення центру може змінити механізм погодження критеріїв критичності підприємств і вплинути на коло тих, хто має право бронювати працівників. Початкова редакція також пропонувала оновити критерії критичності до 20 жовтня та погодити їх із Координаційним центром, але станом на 13 жовтня остаточної ясності щодо строків або долі підприємств, які вже підтвердили свій критичний статус, немає.
Коли очікувати остаточних змін
Увечері 13 жовтня 2026 року уряд ухвалив рішення щодо змін до системи бронювання з подальшим п’ятиденним доопрацюванням документа. До завершення цього процесу залишаються неврегульованими питання: розмір квот для енергетичних, комунальних та оборонних підприємств; остаточні повноваження та склад Координаційного центру; порядок перегляду критеріїв критичності; правила для підприємств, які раніше підтвердили свій статус критично важливих.
У Департаменті наголошують, що наведені пропозиції не можна автоматично вважати чинними нормами. Щоб дізнатися остаточні правила бронювання, треба дочекатися фінального тексту постанови та її офіційного оприлюднення. Нині чинний порядок визначає постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76.
